Дії у разі наявності інформації про вчинення корупційного діяння

Питання, які вивчатимуться:

1. Дії у разі наявності інформації про вчинення корупційного діяння.
2. Перелік правопорушень.

Дії у разі наявності інформації про вчинення корупційного діяння. Перелік правопорушень та підслідність спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Корупція - це використання посадовою особою наданих їй службових повноважень або пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки / пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка / пропозиція чи надання неправомірної вигоди посадовій особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень або пов'язаних з ними можливостей. 

Якщо вам відомо про те, що мали або мають місце зазначені корупційні діяння чи пов’язані з корупцією правопорушення радимо повідомляти спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Наведемо приклади корупційних діянь чи пов’язаних з корупцією правопорушень, це:

-отримання посадовцем (будь-який державний службовець, суддя, прокурор, слідчий, працівник поліції, тощо) неправомірної вигоди (грошових коштів, переваг, пільг, тощо);

-використання посадовцем будь-якого державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах;

-наявністьконфлікту інтересів;

-обмеження спільної роботи близьких осіб,

-обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, а також обмеження після припинення діяльності посадової особи;

надання керівництвом незаконних доручень;

Про факти наведених корупційних діянь чи пов’язаних з корупцією правопорушень необхідно повідомляти спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а це:

• органи прокуратури– зокрема, органи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (спочатку треба звертатися до територіальних філій Спеціалізованої прокуратури)
• Національне антикорупційне бюро України(НАБУ)
• Національне агентство з питань запобігання корупції(НАЗК)

До прокуратури, органів внутрішніх справ, НАБУ, НАЗК треба звертатися, коли відомі факти корупційних злочинів або адміністративних правопорушень.

Розглянемо компетентність та підслідність спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) :

• веде Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
• перевіряє відповідність цих декларацій способу життя чиновників;
• контролює дотримання обмежень щодо фінансування політичних партій;
• слідкує за недопущенням конфлікту інтересів у чиновників;
• приймає повідомлення про можливі випадки корупції;
• розробляє проект Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, проекти нормативно-правових актів з цих питань;
• видає обов’язкові для виконання приписи;
• здійснює співпрацю з викривачами корупції, вживає заходи щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав.

Уповноважені на те посадові особи НАЗК складають протоколи у справах про такі адміністративні правопорушення, які передбачені наступними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП):

• стаття 188-46 «Невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції»,
• стаття 172-4 «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності»
• стаття 172-5 «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків»
• стаття 172-6 «Порушення вимог фінансового контролю»
• стаття 172-7 «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів»
• стаття 172-8 «Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень»
• стаття 172-9 «Невжиття заходів щодо протидії корупції»
• стаття 212-15 «Порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, порушення порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму»
• стаття 212-21 «Порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру»

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ):

• вживає заходів щодо розшуку та арешту коштів та майна, які можуть бути предметом конфіскації, або спеціальної конфіскації у кримінальних правопорушеннях, віднесених до його підслідності,
• здійснює оперативно-розшукові заходи і досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності (ст.216) Кримінального процесуального кодексу), якщо наявна хоча б одна з таких умов:
• Злочини вчинено певною вищою посадовою особою, в тому числі членом Кабінету Міністрів України, нардепом, посадовою особою місцевого самоврядування першої та другої категорій, суддею, прокурором, керівником суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, тощо;
• або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
• абоЗлочинщодо пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі, та зловживання впливом, вчинено щодо, зокрема, вищої службової особи.

Підслідність НАБУ

• Стаття 191 Кримінального кодексу України(ККУ). Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
• Стаття 206-2 ККУ. Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації
• Стаття 209 ККУ. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
• Стаття 210 ККУ. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
• Стаття 211 ККУ. Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону
• Стаття 354 ККУ (стосовно працівників юридичних осіб публічного права). Підкуп працівника підприємства, установи чи організації
• Стаття 364 ККУ. Зловживання владою або службовим становищем
• Стаття 368 ККУ. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
• Стаття 368-2 ККУ. Незаконне збагачення
• Стаття 369 ККУ. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
• Стаття 369-2 ККУ. Зловживання впливом
• Стаття 410 ККУ. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

Уповноважені на те посадові особи НАБУ складають протоколи у справах про адміністративне правопорушення, яке передбачене статтею 185-13 КпАП «Невиконання законних вимог посадових осіб Національного антикорупційного бюро України».

Про наявні чи відомі факти корупційних діянь чи пов’язанихз корупцією правопорушень слід також повідомляти інші органи та організації,а саме :

• Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції органів державної влади ( слід звертатись у випадку, якщо корупційне правопорушення стосується посадових чи службових осіб, які працюють у органах влади).
• Керівників підприємств, установ, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, якщо корупційне правопорушення стосується робітників цих підприємств.

В даному випадку слід звернути увагу, що дієвість таких повідомлень може буде досить низькою. Рекомендується паралельно звертатись і до правоохоронних органів.

Перелік правопорушень, пов’язаних з корупцією, за вчинення яких може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності

В Україні створено систему антикорупційного законодавства, яка охоплює всі сфери суспільного життя і включає різні види нормативно-правових актів. Основним антикорупційним нормативно-правовим актом в Україні є Закон України «Про запобігання корупції».

Статтею 3 Закону визначено суб’єктів, на яких поширюється дія цього Закону та  наведено вичерпний перелік осіб, які зобов’язані виконувати встановлені законодавством антикорупційні обмеження та обов’язки, та які можуть понести відповідальність за порушення антикорупційного законодавства.

Виходячи зі змісту цієї статті, дія Закону також поширюється на всіх осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, посадових осіб юридичних осіб публічного права та працівників, які обіймають посади державних службовців.

За бездіяльність в сфері боротьби з корупцією, або корупційні правопорушення встановлена дисциплінарна відповідальність,  а саме :

1. Неприйняття антикорупційної програми, неподання на погодження антикорупційної програми Національному агентству (стаття 19);
2. Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 22 Закону);
3. Обмеження щодо одержання подарунка (стаття 23 Закону);

4.Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 25 Закону);

5. Обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 26 Закону);

6.Обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27 Закону);

7. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 28 Закону);

8.Порушення правил етичної поведінки (статті 38–44);

9.Недотримання вимог статті 53:

- розголошення інформації про викривача;

- відсутність умов для повідомлень про порушення вимог Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку;

- невиконання вимог розгляду анонімного повідомлення;

- відсутність негайного реагування у вигляді письмового повідомлення про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції;

10. Недотримання вимог щодо організації проведення спеціальної перевірки (статті 56–58);
11. Непроведення службового розслідування стосовно особи, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення (стаття 65);
12. Недотримання вимог щодо незаконних актів та правочинів (стаття 67).