Захист сільськогосподарських культур без шкоди для бджіл
Пестициди — препарати, які використовують проти шкідників, збудників хвороб рослин, бур’янів та інших шкідливих організмів. Отже, пестициди це біологічно активні речовини, здатні викликати порушення життєдіяльності теплокровних тварин, людини та сільськогосподарських рослин. Окрім того, часто пестициди потрапляють на нецільові об’єкти в навколишнє середовище — грунт, повітря, водні басейни, знищують корисну фауну — ентомофагів, бджіл, комах запилювачів, переносяться на суміжні посіви та ценози, які не обробляються.
Саме тому хімізацію, що інтенсивно розвивається в сільському господарстві, можна оцінювати з двох позицій — як економічно вигідну і як екологічно небезпечну для навколишнього середовища і для самої людини.
Втрати у нашому сільському господарстві тільки від зниження врожаю внаслідок недоопилення рослин. (оскільки знищують природних опи-лювачів) становлять близько 2 млрд грв. тобто покривають 30—40% прибутку, який насамперед приписують дії пестицидів.
Очевидними є і негативні наслідки застосування пестицидів для здоров'я людини, причому спостерігається тенденція до їх зростання, водночас у об'єктів, які пригнічуються пестицидами, спостерігається певна пристосованість до них. Прміром уже сьогодні близько 500 видів комах вже є стійкі до інсектицидів. Пристосованість до пестицидів виникає протягом 10—30 поколінь, підтверджуючи справедливість теорії еволюції Ч. Дарвіна: що в процесі мікроеволюції виробляється нова властивість.
Бджоли відіграють важливу роль в сільському господарстві, як запилювачі квіткових рослин. Однак останнім часом частішають випадки загибелі цих комах від використання засобів захисту рослин. Отруєння бджіл спостерігається у весняно-літній період при масових обробках сільськогосподарських посівів, зазвичай під час цвітіння насамперед це ріпаку та соняшнику.
Найбільш небезпечні для бджіл Є інсектициди, тобто препарати які застосовують проти шкідників. Так, за даними науковців, у 95% випадках хімічний токсикоз викликають саме ці речовини, в 4% – гербіциди і лише 1% припадає на інші хімікати.
У більшості випадків токсикація бджіл відбувається через несвоєчасну інформацію бджолярів про час, місце та характер хімічних обробок, порушення правил застосування пестицидів і насамперед використання небезпечних для бджіл препаратів. Здебільшого отруєння відбувається при авіаційних обробках або коли проходить обприскування при підвищеній силі вітру (більше 5 м/с). При цьому виникає знос препарату до зони інтенсивного льоту бджоли або безпосередньо на територію пасіки.
Застосування хімічних засобів захисту рослин регламентується Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», відповідно до яких адміністрація господарств зобов’язана завчасно, але не менше чим за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, сповіщати населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та власників пасік про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення таких робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.
Обробки сільськогосподарських культур повинні здійснюватися тільки препаратами, офіційно дозволеними «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених в Україні». У цьому ж довіднику зазначені і пестициди, що рекомендуються до використання на присадибних ділянках.
Всі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові - до початку льоту та вечірні години в нельотні для бджіл періоди, тобто після 21-ї години або в нічний час.. Допускається проведення їх вдень у похмуру, прохолодну погоду, коли температура не перевищує + 10С та бджоли не вилітають з вулика.
Обробки проводять тільки за наявності відповідних показань, а особливо економічного порогу шкодо чинності (ЕПШ) із застосуванням наземного малооб’ємного обприскування при швидкості вітру менше 5 м/с і витратою препарату строго за рекомендованими нормами щодо застосування відповідного препарату. Обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації до цвітіння. Обробка хімічними речовинами медоносних культур під час їх цвітіння неприпустима. У разі крайньої необхідності використовують найменш токсичні пестициди - Біскайя, 24% о.д. є інсектицидом системної дії, котрий завдяки своїй препаративній формі (олійна дисперсія) дуже добре утримується на листі оброблених культур, та є препаратом не токсичним для бджіл та джмелів, або відповідно біопрепарати які не є шкідливим для птахів, теплокровних тварин, корисної ентомофауни та людини. приміром Актофіт, 0,25 % к.е. (д.р. аверсектин) Авіаобробки при цьому виключаються.
Терміни ізоляції бджолиних сімей залежать від ступеня токсичності та періоду збереження активності пестицидів на рослинах. Обробляють посіви переважно препаратами другого та третього класу небезпеки. Так, при обробці пестицидами 2 класу небезпечності (фастак, карате зеон, нурел Д, Бі-58), обмеження льоту бджіл становить біля 3-4 діб, а третього класу (моспілан, матч, більшість фунгіцидів, гербіцидів, біопрепарати) – 1-2 доби. Терміни ізоляції збільшуються на 1-2 дні при зниженні температури та підвищенні вологості повітря.
Забороняється залишати в полі невикористані розчини пестицидів, також категорично забороняється обробка пестицидами ентомофільних сільськогосподарських рослин та рослинності в лісосмугах в період їх цвітіння навколо оброблюваних полів.
Згідно ст. 18 ЗУ «Про захист рослин» працівники підприємств, установ, організацій, які працюють з пестицидами, обов’язково кожного року повинні проходити навчання по техніці безпеки при
роботі з пестицидами і отримувати відповідні посвідчення і допуски.
Порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність передбачену ст.21 Закону України “Про захист рослин”, ст.11 ЗУ “Про пестициди і агрохімікати” та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Державний фітосантарний інспектор С. Зозуля
Кіровоградської області