У Компаніївці відзначили 35-ту річницю Незалежності України
24 серпня Компаніївська громада разом з усією країною відзначила День Незалежності України. Біля Монументу патріотам України зібралися ті, для кого ці слова сьогодні мають особливу вагу: представники місцевого самоврядування, працівники установ і організацій, військовослужбовці, ветерани, родини захисників та жителі громади.
35 років тому Україна зробила свій вибір — бути вільною і незалежною державою. Але, мабуть, ніколи за всі ці роки ми не відчували так гостро, що стоїть за словом «незалежність».
Для нас це вже не просто дата в календарі.
Це імена тих, кого ми втратили. Це очі матерів, дружин і дітей, які щодня чекають своїх рідних. Це військові, які зараз тримають небо над нами. Це ветерани, які повернулися додому після війни. Це кожен, хто, прокидаючись щоранку, продовжує жити, працювати, виховувати дітей і вірити в Україну.
Почесне право підняти Державний Прапор України цього дня було надано двом демобілізованим військовослужбовцям — ветеранам війни, учасникам бойових дій.
Під звуки Державного Гімну синьо-жовтий Прапор повільно піднявся над площею.
І в цю мить кожен, мабуть, думав про своє. Про тих, хто зараз далеко від дому. Про тих, кого вже немає поруч. Про тих, хто не дочекався сьогоднішнього Дня Незалежності. Про те, якою ціною для України сьогодні є право залишатися вільною.
Зі словами привітання до жителів громади звернувся селищний голова Олександр Маслюков. Він привітав присутніх із державним святом та наголосив, що сьогодні незалежність України має особливу ціну — її щодня захищають наші військові, а кожен із нас своєю працею, відповідальністю та вірою долучається до майбутнього держави.
Цього дня також відзначили жителів громади. Відзнаки Компаніївської селищної ради отримали люди, чия щоденна праця, сумлінне виконання обов’язків та активна громадянська позиція є частиною життя і розвитку нашої громади.
Та найболючішою частиною мітингу стало вшанування пам’яті тих, хто віддав за Україну найдорожче — своє життя.
Настала хвилина мовчання.
Хвилина, у якій неможливо було не згадати кожного нашого земляка, чиє життя забрала війна. Тих, хто ще недавно ходив цими вулицями, зустрічав рідних, будував плани, мріяв, працював, виховував дітей. Тих, хто став на захист України і вже не повернувся додому.
До підніжжя Монументу патріотам України та до світлин загиблих земляків на центральній площі селища поклали квіти.
У цьому простому жесті — наша пам’ять, наша вдячність і наш біль, який неможливо висловити словами.
Ми пам’ятаємо.
І будемо пам’ятати.
35 років Незалежності — це не лише шлях держави. Це шлях людей. Тих, хто поколіннями мріяв про вільну Україну. Тих, хто виборював її право на існування. Тих, хто захищає її сьогодні.
Наш синьо-жовтий Прапор майорить над містами й селами України. І за кожним його кольором — не просто символи. За ними — життя, боротьба, втрати, любов до своєї землі та віра, яку не вдалося зламати.
Ми знаємо: незалежність не дається назавжди. Її потрібно берегти. За неї потрібно боротися. І сьогодні Україна платить за неї надзвичайно високу ціну.
Але Україна є.
Україна буде.
Вільна. Сильна. Незалежна.
З Днем Незалежності України!
Більше фотографій за посиланням.